Змістовий модуль №3 (Александрова О.С.)
Тема 1. Ідея Європи на громадському рівні.
- Ідея Європи та її емансипаторська спрямованість.
Здійснюється аналіз смислів ідеї Європи, які здатні виступати орієнтиром суспільного розвитку, – свобода, рівність, солідарність, самоцінність людини, демократія, верховенство права та інші. Досліджується специфіка адаптації смислового ядра ідеї Європи на макрорівні до традицій національних соціумів, які прагнуть досягти добробуту. Орієнтаційна функція ідеї Європи на мікрорівні полягає у визначенні особистісних рис європейця, який підпорядковує свою життєтворчість європейським цінностям, правилам і нормам поведінки. Ідея Європи та сучасна Європа – реалії та перспективи. Реалізація ідеї Європи в стратегіях сталого розвитку європейських країн.
- Ідея Європи як імператив перетворень суспільного життя на тлі процесів глобалізації.
Аналізується суспільна релевантність ідеї Європи, її здатність сприяти духовному оновленню та демократизації суспільств з тоталітарним минулим. Структурні зміни в соціумі, перехід від «романтизованих версій демократії» до її рефлексивних форм є тривалим процесом перетворень суспільного життя. Визначаються індикатори таких перетворень: правова держава, демократичні інституції, політична культура.
Розкриваються основні моменти, пов’язані з неоднозначним розумінням таких принципів демократичного розвитку як народовладдя, представництво та публічність. Окреслюються потенційні недоліки, що можуть бути притаманні демократичним суспільствам. Надається характеристика космополітизму, як своєрідної альтернативи ЄС.
- Потенціал ЄС та потенціал ідеї Європи.
Вивчається практика розгортання євроінтеграційних процесів як втілення ідеї Європи. В ЄС ідея Європи виконує орієнтаційну, селективну та інтегративну функції. Позитивним наслідком вступу країн з соціалістичним минулим до ЄС є прискорення їхніх процесів трансформації.
Простежується амбівалентність ідеї Європи в процесах глобалізації. З одного боку, концептуалізація глобалізації потребує поглиблення через експлікацію в неї смислів ідеї Європи. З іншого боку – західноєвропейська ментальність відчуває напруження від таких проявів глобалізації, як міграція та посилення контактів з іншими культурами та цінностями. В останньому випадку імунітет ідеї Європи не завжди спрацьовує в межах цінності толерантності. Виникає потреба розрізняти глобальний гуманізм та глобальний егалітаризм. Перший визнає екзистенціальну значущість національних культур, другий – є стратегією уніфікації культурного життя людства. Через глобалізацію сучасні європейські суспільства перетворюються на мультикультурні. Феномен гастарбайтерства несе у собі конфліктогенний потенціал
4. Ідея Європи як чинник трансформації суспільного життя.
Аналізуються особливості інтерпретацій ідеї Європи в українській філософській традиції, яка розвивалась у лоні європейської філософії. Починаючи з філософії Київської Русі, в ній формується комплекс ціннісних настанов, співзвучний з ідеєю Європи. Окреслюються історичні передумови формування та зміст національної ідеї. Орієнтація на складові елементи ідеї Європи з урахуванням специфічних українських контекстів притаманна Г. Сковороді, який вимагав критичного осмислення реалій європейського життя і застерігав від спокус поверхового сприйняття ідеї Європи. Українські мислителі органічно вписались до спільноти західноєвропейських філософів саме через те, що були носіями, трансляторами і співавторами нових смислів ідеї Європи. Експлікація гуманістичних смислів ідеї Європи розглядається як орієнтир конституювання нової демократичної соціальної реальності на теренах України.
Ідея Європи, через актуалізацію принципу субсидіарності та принципу свободи, здатна виступати рушійною силою демократичних трансформацій. Про це свідчить досвід Помаранчевої революції та Революції Гідності. Європейська ідея свободи і справедливості надали імпульс розбудові демократії та громадянського суспільства в Україні. Ці суспільні рухи сприяли активізації суспільно-перетворюючого потенціалу ідеї Європи. Справедливість як складова європейської ідеї, єдність моралі і права закладають потужний імпульс подальшому розвитку ідеї Європи.
Тема 2. Ідея Європи на міжнародному рівні.
- Ідея Європи проти євразійської ідеї.
Виявляються загальні й відмінні риси європейської та євразійської ідеї, а також загальні й відмінні риси європейської та євразійської інтеграції. За допомогою порівняльного та інституційно-політичного аналізу досліджуються концептуальні засади, методи інтеграції, ступень динамізму, суверенітету держав-членів, соціально-економічний фактор, інституціональні основи, нормативно-правова база, політична система, міжпарламентська структура.
Ідея об’єднання європейських держав започаткована у далекому минулому. Вже від ХІ століття почали з’являтися уявлення про Європу як про щось єдине. У XIV ст. з’являються європейські проекти ― плани об’єднання Європи на основі договору, формуються ідейні передумови інтеграції в руслі «європейської ідеї». Ідея єдиної Європи не раз виникала у європейських політиків (Сполучені Штати Європи, ПанЄвропа, Європейський дім та ін.), проте втілилася лише у другій половині ХХ ст.
Розглядаються головні цілі діяльності ЄС: сприяння миру; підтримка свободи, безпеки та справедливості; забезпечення сталого розвитку; боротьба з соціальною ізоляцією та дискримінацією; сприяння науково-технічному прогресу; посилення економічної, соціальної та територіальної єдності; повага до мультикультуралізму та мовного розмаїття. Цінності ЄС (людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права, права людини) є загальними для країн-членів у суспільстві, в якому переважає інтеграція, толерантність, справедливість, солідарність та недискримінація. Такі цінності є невід’ємною частиною європейського способу життя.
Аналіз гносеологічних основ євразійського вчення та теоретико-пізнавального потенціалу базових євразійських категорій («Росія-Євразія», «місцерозвиток» (месторазвитие), симфонічна особистість та ін.) дає можливість провести якісне розрізнення євразійської наукової раціональності від класичної європейської традиції.
Аналіз актуальних питань сучасного існування європейської та євразійської ідей дозволить сформувати перспективи подальшого розвитку та взаємодії країн, які ці ідеї сповідують.
- Загальноєвропейський рух через виборчі тенденції на континенті.
Утворення Європарламенту, його структура та функції. Рада Європейського Союзу, повноваження та особливості кількісного складу. Європейська комісія та її вплив на інтеграційні процеси. Схема прийняття та ухвалення рішень в ЄС. Порівняльний аналіз виборчих систем в провідних країнах Європи. Проєвропейські сили та євроскептики в ЄС. Правоцентристи та євроцентристи в Європейському парламенті. Можливості використання досвіду європейських прогресивних технологій в імплементації ідеї Європи в українській практиці і в українських реаліях суспільно-політичного життя.
- Культурна дипломатія та транскордонний діалог: ЄС та навколо нього.
Система індексації та моніторингу транскордонного співробітництва на новому Східному кордоні Європейського Союзу.
Актуальні аспекти нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва України. Інструменти регіонального сприяння євроінтеграції України: Закарпаття у Програмах сусідства ЄС . Лібералізація візового режиму Європейським Союзом – необхідна передумова ефективного транскордонного співробітництва.
Економічна сфера – базова у транскордонному співробітництві. Концептуальні основи гармонізації національного законодавства з механізмом міжнародно-правового регулювання транскордонних відносин. Самоврядування та моніторинг міжетнічних відносин у прикордонних регіонах. Традиції, сьогодення та перспективи багатостороннього транскордонного співробітництва в єврокарпатському регіоні. Місце та роль Закарпаття у цьому процесі. Моніторинг синергетичних аспектів реальності у процесі формування моделі інноваційного розвитку транскордонних регіонів. Економічна складова транскордонного співробітництва. Формування системи транскордонного співробітництва. Етнополітичний аспект нестабільності. Спеціальні правові режими економічної діяльності в прикордонних з ЄС регіонах України: Можливості співробітництва з ЄС. Розвиток транскордонного ЄС в умовах глобалізації.
- Субсидії сусідів ЄС – підтримка Ідеї Європи?
Розглядаються особливості життєдіяльності суспільства добробуту і суспільства дефіциту. Бідність зменшує об’єктивні можливості для реалізації людської гідності у вимірах позитивної свободи. Європейські стандарти якості життя задають напрям комплексу реформ у соціумах, які не досягли рівня суспільства добробуту. Втілення принципів конкуренції та індивідуалізму, ощадливість та культура побуту є реалізацією настанов та ціннісних орієнтацій ідеї Європи. Досягнення цих стандартів потребує змін ментальності, світоглядних орієнтацій, корекції економічної, політичної і культурної поведінки населення країн, що вступили на шлях євроінтеграції.
Тема 3. Ідея Європи на державному рівні.
- Розвиток держави в Європі.
Ріст потенціалу держави в Європі пов’язаний зі становленням держави добробуту. Держави добробуту, які історично склалися в Європі, неоднорідні. Вони певною мірою відповідають чотирьом основним типам політико-господарських режимів. Прийнято поділяти соціальні держави на такі типи:
Соціал-демократична соціальна держава (Данія, Швеція, Фінляндія) – характеризується максимальним рівнем соціального патерналізму держави й мінімальною соціальною відповідальністю людини, має високий рівень перерозподілу прибутків за такими ознаками:
- рівне соціальне забезпечення всіх громадян;
- проведення політики повної зайнятості;
- високий рівень податків та допомоги – низький рівень бідності.
Консервативна, або корпоративна соціальна держава (Австрія, країни Бенілюксу, Франція та Німеччина) – властивий рівномірний розподіл міри відповідальності за долю громадян між державою та особою. Держава виступає як гарант соціального забезпечення, але воно здійснюється самими громадянами через різноманітні страхові механізми (фонди) за їхні ж кошти, існує раціональний рівень перерозподілу прибутків, державна система володіє такими ознаками:
– рівень соціального забезпечення залежить від особистого внеску громадян до страхових фондів;
– наявна неповна зайнятість;
– рівень податків та допомоги – поміркований.
Отже, держава не брала на себе основну соціальну відповідальність, зважаючи на те, що ринок самостійно з цим справляється.
Ліберальна, або обмежена соціальна держава (Ірландія, Велика Британія, США) – характеризується покладенням максимальної відповідальності від громадян на них самих, а держава забезпечує лише певний, мінімальний рівень соціальної підтримки. Високий рівень перерозподілу прибутків і державна система виділяються:
– забезпеченням мінімального рівня соціальних гарантій для значної частини населення;
– відносно високим рівнем зайнятості;
– високим рівнем податків.
Південно-європейська, католицька або латинська (Іспанія, Італія, Португалія, Греція, країни Латинської Америки), в якій ступінь відповідальності держави за долю людини так само низький, як і в ліберальній, а необхідна допомога для людей базується на принципах християнської моралі й отримується від ближніх – сім’ї та родичів, общини, місцевої влади та, в останню чергу, від держави. Цю модель можна визначити як перехідну, таку, що розвивається. Вона погано поєднується із сучасними тенденціями індивідуалізації в соціальній культурі.
Нарощення потенціалу європейської держави тісно пов’язано з розвитком складових європейської моделі добробуту. Ними є: освіта, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, система соціальної допомоги та інші.
- Уникнення споживання в державній політиці щодо інтеграції до ЄС.
Аналізуються особливості європейської самоідентифікації України, очікування українського суспільства від зближення України з ЄС. Досліджується підґрунтя для міфологізації ідеї Європи. Європа для українців – це, передусім, символ добробуту, а не орієнтир самоудосконалення. Цьому сприяє фрагментарне сприйняття реалій європейського суспільного життя різними типами мігрантів (напр. туристи, студенти, гастарбайтери, експати) які мають різний рівень адаптації до західноєвропейських реалій. Вони виключені з процесу творення сучасної Європи на теренах України і сконцентровані на власних планах самореалізації в європейських соціокультурних контекстах. Європа як ідеал та Європа як реальність утворюють в свідомості українського суспільства гібридні форми і криють у собі небезпеку соціальної міфотворчості з європейською метафорикою, яка приховує процеси стагнації та загрозу рефеодалізації суспільних відносин.
- Зрілість держави: прийняти наднаціональне і врятувати національне.
Представляється сучасний погляд на проблеми наднаціонального (глобального) і національного. Національне не тільки не вичерпує свій потенціал, а навпаки, воно допомагає досягненням окремих націй стати загальним благом людства.
Аналізується діяльність сучасних акторів глобалізації та їх вплив на політику національних урядів ЄС.
З іншого боку, вивчається сецесіонізм в Європі, його витоки і наслідки для реалізації ідеї Європи та збереження цілісності Європейського Союзу.