Змістовий модуль №1 (Костюк Т.О.)
Тема 1. Цивілізаційний розвиток в епоху глобалізації
В межах теми 1 до вивчення пропонуються питання становлення, розвитку та функціонування глобального суспільства, виділяються переваги та недоліки, основні фактори, принципи і механізми міждержавної взаємодії в умовах глобалізованого світу. Запропоновано оцінити роль транснаціональних корпорацій як потужних акторів міжнародних відносин, оцінити роль економічних процесів на розвиток як окремих держав, так і на загальний характер світового порядку денного.
Дотримуючись заявленого регламенту триєдиного підходу до всіх аналізованих в рамках проекту процесів і тем, переходом від світового і глобального рівня (international) до державного (state) вбачається доречним визначити питання збереження держав-націй в умовах глобалізації. Науковий дискурс на цю тему оперує поняттями «слабка держав» («weak state») та «втрачена/ невдала держава» («failed state»). До обговорення пропонуються питання вироблення державної стратегії сталого розвитку в умовах інтеграції, важливість та дієвість стратегії національної ідентичності, аналіз «добрих практик» («good practices») (наприклад, «економічне диво»).
Заглиблюючись в питання державної політики в умовах інтеграції, чималу увагу приділено явищу транзиту як спеціальної форми фрагментарної асиміляції в контексті асиміляції політик як спеціального механізму ре- / реконструкції національної ідентичності.
Тема 2. Міжнародні соціально-політичні аспекти співіснування
Тема 2 також пропонується в розрізі міжнародне-державне-суспільне та їх реалізації в сучасних умовах розвитку інтеграційних процесів. Фокус уваги поступово зміщується з типологічних характеристик основних інтеграційних процесів та феномену присутності до найпоширеніших форм прояву: зверхності/ домінування, контролю та/ чи незалежності та паритету.
Особливості європейської інтеграції на сучасному етапі розглядається крізь призму аналізу таких складових, як «інтеграційна політика», «інтегроване членство» та з послідовним аналізом рівня життя у країнах-членах. Подібний аналіз охоплює всі етапи розширення ЄС, аналіз політичних та економічних криз, політики сусідства. Всебічне обговорення інтеграційних процесів у ЄС у світлі переваг для суспільства неодмінно торкається поширення євро скептичних поглядів та дезінтеграційних настроїв.
Третій потужний блок в межах теми 2 присвячено аналізу поступу незалежної України в інтеграційному русі, досвіду та впливу на характер державного та суспільного розвитку. Докладно аналізуватимуться етапи розвитку відносин з ЄС та корегування пріоритетів розвитку зовнішньої політики, інформаційна обмеженість та дозована подача інформації щодо перспектив розвитку держави за умов вступу/ не вступу до ЄС та питання внутрішньополітичної кризи крізь призму зовнішньополітичних коливань.
Тема 3. Політико-правові теорії для аналізу актуальних проблем в ЄС та світі
Політичне та правове обґрунтування поняття «правова демократична держава» та її атрибутивних характеристик як, до прикладу, розподіл влади, децентралізація та делегування повноважень на місця, верховенство права, свобода слова та доступу до публічної інформації, свобода політичних переконань є стрижневими для опрацювання теми 3. Обов’язкові до висвітлення питання сучасних міждержавних відносин в умовах гібридних війн, інформаційних війн, а також заходи по виробленню правильної моделі державної поведінки та суспільного реагування на інформаційний контент за вищезазначених умов. Велику увагу в контексті сучасних міжнародних відносин приділено такому явищу, як гуманітарні інтервенції, їх обґрунтованості, легітимності з точки зору норм міжнародного права та політики протидії.
З-поміж теоретичних аспектів висвітлюваних питань до розгляду пропонуються дуалізм концептів «країна-держава», «закон-норма», «закон-політика» та «теорія-наука» які становлять когнітивні проблеми сучасності.
Тема 4. Європейська інтеграція та на сучасному етапі
Тематичний блок 4 повністю присвячено інтеграційним процесам в Європі за період від завершення Другої Світової війни до наших днів. Аналізуватимуться всі періоди розширення та ідеологічне та політичне підґрунтя, закладене в ідею розширення на кожному етапі. До фокусу уваги входять питання інституційної політики цього наднаціонального утворення, домінування норм європейського права над національними, питання спільної економічної, монетарної та правової політики. З-поміж іншого досліджуватимуться питання політичної інтеграції та причини провалу ратифікації Конституції ЄС в державах-членах.
Слухачам курсу буде запропоновано провести SWOT-аналіз інтеграційної політики ЄС на сучасному етапі, виділити внутрішні та зовнішні загрози для Євроспільноти, зважаючи на запит країн-не членів та на дезінтеграційні процеси всередині ЄС (євро скептицизм, Брекзит і т.п.).
До переліку тем в контексті обговорення регіональних інтеграційних тенденцій обов’язково включено розгляд перспектив набуття Україною статусу повноправного членства, завдань до виконання та порядку гармонізації та адаптації законодавства.
Тема 5. Національна ідентичність та культурна спадщина
Питання національної ідентичності та збереження культурної спадщини розглядатиметься в Темі 5 в рамках питання про гармонізацію національного законодавства та адаптацію галузевих політик та стандартів державного управління з вимогами та нормами ЄС. Особливо докладно обговорюватиметься тема збереження національних традицій та здобутків у глобалізованому світі та збереження національної ідентичності в контексті Європейської інтеграції.
Другим блоком питань до обговорення є впровадження міжнародної складової у освіту, науку та дослідження. Докладно розповідатиметься про проєкти міжнародної співпраці у галузі вищої освіти (Еразмус+, Горизонт 2020, Програма імені Фулбрайта, програми Британської Ради тощо); обговорюватимуться переваги та недоліки програм академічної мобільності, їх типи і види (частково – з власного досвіду учасників проекту та аудиторії); державні та інституційні стратегічні перспективи розвитку міжнародної співпраці в освіті та дослідженнях, її форми та умови участі. Здобувачам вищої освіти-слухачам проекту буде запропоновано укласти список проблемних питань відповідно до галузі знань та/ чи досвіду роботи та запропонувати механізми подолання цих проблемних питань з метою подання в органи державної влади та державного управління.