Змістовий модуль №4 (Виговська О.С.)
Тема 1. Національний, глобальний та регіональний вимір безпеки.
Перша тема модулю буде присвячена розгляду політологічних аспектів національної безпеки в контексті сучасних міжнародних відносин. Особлива увага приділятиметься структурним та функціональним характеристикам та елементам національної безпеки як чинника державного та соціального розвитку. Також розглядатимуться питання міжнародного виміру національної безпеки.
Особлива увага у другій темі буде приділена поняттю інформаційної складової національної безпеки та глобальної безпеки загалом, процесам глобалізації та інтеграції поняття інформаційної безпеки у ХХІ столітті, формуванню та втіленню у життєдіяльність світової і національних спільнот теорії та практики інформаційного суспільства.
Особливості інформаційної складової зовнішньої політики кожної держави будуть визначатися через політику міжнародних акторів у системі міжнародних відносин. Процеси, що відбуваються в інформаційній сфері, революційним чином впливають на структурні зміни інших сфер функціонування людства та держав у цілому, а саме: політичної, економічної, соціокультурної, військової, екологічної тощо – і свідчать про перехід до глобального суспільства знань, сутність якого полягає у вагомості інформаційної складової у міжнародній взаємодії.
Третій блок буде присвячений поняттю геополітичної безпеки: усвідомленню її змісту як окремої науки і окремої діяльності, знання законів геополітики, її предмету та джерел формування, які надають можливість говорити про геополітичну безпеку як окремий феномен сучасного націобезпекового буття. Окрема увага буде приділена поняттю екологічної безпеки, яка може бути розглянута в глобальних, регіональних, локальних межах, у тому числі в межах держав. Екологічна безпека – це компонент національної безпеки, що забезпечує захищеність життєво-важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних чи потенційних загроз, які створюються антропогенними чи природними чинниками відносно навколишнього середовища.
Заглиблюючись в питання національного, глобального та регіонального виміру безпеки важливим компонентом постає питання військової безпеки, яка характеризується можливістю забезпечення інтересів національної безпеки військовими засобами, що передбачає наявність сучасних збройних сил, формування системи колективної або загальної безпеки, входження до складу тих чи інших військово-політичних союзів.
Підбиваючи підсумки першої теми, зосередимось на понятті колективної безпеки та на системі створення колективної безпеки, яка передбачає реалізацію комплексу заходів політичного, економічного, правового характеру, а також військово-організаційними заходами, спрямованих на відсіч агресії, ключову роль у системі творення якої буде відігравати міжнародна Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Будуть визначені основні інституції даної організації, досліджені місія та основні завдання ОБСЄ та проаналізовані основні нормативно-правові документи, присвячені питанню колективної безпеки.
Тема 2. Політичні проєкти ЄС.
Друга тема змістового модулю буде стосуватись політичних процесів Європейського Союзу, акцентуючи увагу на регіональній політиці, виокремлюючи методи та механізми її реалізації. Регіональна політика є основою європейської солідарності, що сприяє економічному зростанню та підвищенню якості життя шляхом забезпечення стратегічного інвестування. Цей інструмент спрямовує основну частку фінансових ресурсів на допомогу менш розвиненим країнам і регіонам ЄС, які завдяки цьому можуть наздогнати більш розвинені регіони, зменшуючи соціально-економічні та територіальні диспропорції, які все ще існують у Євросоюзі.
Управління регіональною політикою здійснюється спільно Європейською Комісією, державами-членами ЄС та їхніми регіонами, які обирають політичні проекти, що будуть спільно фінансуватися ЄС, за програмами, попередньо узгодженими з Європейською Комісією.
ЄС пропонує своїм громадянам територію свободи, безпеки та справедливості без внутрішніх кордонів. Загальна мета полоітичних проєктів – створення безпекового союзу, який полягає в підвищенні безпеки на території Євросоюзу. ЄС та його держави-члени співпрацюють у боротьбі з тероризмом і жорстокою радикалізацією, серйозними злочинами, організованою злочинністю та кіберзлочинністю. Розробка кожного проєкту є колективним процесом, до якого залучені зацікавлені сторони на європейському, національному, регіональному й місцевому рівнях, соціальні партнери та громадянське суспільство. Така форма партнерства застосовується на всіх етапах реалізації проекту – від формулювання ідеї, управління та впровадження до моніторингу й оцінки його здобутків.
Європейський політичний проєкт з політики сусідства забезпечує основу для ефективнішого та міцнішого партнерства, що ґрунтується на спільних інтересах та діяльності обох сторін. Основними цілями цієї політики є:
- стабілізація сусідніх країн шляхом вирішення питань економічного розвитку, забезпечення можливостей для зайнятості населення, зокрема молоді, забезпечення транспортного сполучення та з’єднання енергосистем, вирішення проблем міграції, мобільності та безпеки;
- просування ключових інтересів ЄС, пов’язаних із належним урядуванням, поширенням демократії, забезпеченням принципу верховенства права і прав людини;
- сприяння співпраці на регіональному рівні, наприклад, через механізми Східного партнерства та Середземноморського Союзу.
Європейський Союз розробив спільний політичний проєкт з політики щодо міграції та надання притулку для вирішення численних викликів, пов’язаних із міграцією до Євросоюзу, зокрема проблем, з якими стикаються шукачі міжнародного захисту.
Окрема увага буде приділятися гуманітарній політиці ЄС як одного з найважливіших політичних проєктів європейської спільноти. ЄС реагує на кризові ситуації, діючи через Генеральний директорат Європейської Комісії з питань європейського цивільного захисту й операцій з гуманітарної допомоги (ECHO), що забезпечує оперативне й ефективне надання допомоги ЄС через два основні інструменти – гуманітарну допомогу та цивільний захист. Євросоюз є провідним донором гуманітарної допомоги під час багатьох криз, включаючи зокрема такі форми допомоги:
- надзвичайна допомога вимушеним переселенцям у Сирії та біженцям у сусідніх країнах;
- гуманітарна допомога біженцям і внутрішнім переселенцям у Греції, Іраку, Туреччині та Ємені;
- рятувальні гуманітарні операції в найбільш постраждалих громадах Південного Судану та Центральноафриканської Республіки;
- допомога громадам у районах із високим ризиком стихійного лиха для забезпечення максимальної підготовки та відновлення. Кожен євро, інвестований у підготовку до можливого стихійного лиха, заощаджує до семи євро, які будуть витрачені на боротьбу з його наслідками.
Тема 3. Виклики організаційним цінностям Європейського Союзу.
В третьому блоці модулю будуть проаналізовані питання захисту повоєнних кордонів та питання їх порушення (законодавче та політичне підґрунтя, шляхи запобігання), досліджені новітні методи боротьби з конфліктами та гібридними війнами у сучасній європейській миротворчій діяльності.
Враховуючи високу здатність інформаційних озброєнь до інтеграції з іншими традиційними і технологічно новими видами військових засобів, потенційні наслідки безконтрольного застосування багатошарового страту можуть виявитися катастрофічними для існування людства. Тому тільки широке багатостороннє співробітництво може гарантувати світові вирішення нових складних проблем інформаційної доби і забезпечити реальну міжнародну інформаційну безпеку. Слід підкреслити, що стратегії глобального інформаційного протиборства лежать в основі аналітичних розробок дослідницьких інституцій різних країн, метою яких є саме забезпечення інформаційного лідерства у сфері міжнародної безпеки.
Інформаційний фактор доктрини превентивної дипломатії як сучасного методу урегулювання конфліктів визначає можливість попереджувальних заходів міжнародних організацій за умови забезпечення об’єктивної, наукової, аналітично достовірної інформації і врахування та детального вивчення політичних, економічних і соціальних тенденцій в світі та регіонах, що можуть призвести до кризових ситуацій. За змістом і характером заходи превентивної дипломатії поділяють на політичні, економічні, дипломатичні, воєнні, гуманітарні.
Обовязково будуть проаналізовані політичні заходи превентивної дипломатії:
- з’ясування односторонніх та багатосторонніх інтересів шляхом обміну інформацією та проведення переговорів;
- об’єктивне висвітлення сутності конфліктів та кризових проблем засобами масової комунікації;
- створення умов для професійної діяльності ЗМК у зонах напруженості для забезпечення достовірною інформацією міжнародного співтовариства і формування відповідної світової думки;
- інформаційне супроводження політичних (референдумів) та виборчих процесів, проведення аналітичних моніторингів за дотриманням основних прав і свобод людини;
- інформаційні контакти з опозиційними групами, неурядовими організаціями з метою ефективності досягнення консенсусу між сторонами протиборства.
Тема 4. Зв’язки з громадськістю як стратегічний інструментарій.
Мета блоку №4 полягає у з’ясуванні основних PR-стратегії та інструментарію для популяризації європейської культури в Україні. Методологія дослідження полягає у комплексному застосуванні аналітичного, соціологічного та компаративного методів для дослідження стратегічних напрямів іміджу країни з метою популяризації міжкультурних зв’язків.
В результаті прослуханого модулю буде встановлено, що у сучасних інтеграційних явищах державних ідей та національних культур спостерігається динаміка росту діяльності центрів культури, як одної з частин глобального громадського комунікативного простору. Конкурентна діяльність стимулює організації культури до використання PR стратегій побудови іміджу, а також до застосування PR-інструментарію у своїй культурно-освітній діяльності. Європейський досвід побудови комунікативних зв’язків засвідчує, що ті держави, які проводили послідовну та виважену політику у сфері культури стали яскравим прикладом швидкого зростання до рівня високорозвинених країн.