Державне-міжнародне-суспільне: європейські цінності та норми, що формують завдання міждисциплінарного навчального модулю (STIPENDIUM)

Завдяки актуальному висвітленню курсу дистанційного навчання аудиторія ознайомиться з основними суспільними та політичними загрозами та викликами, що стоять перед людством. Модуль орієнтований на ЄС, тому всі предмети викладаються з точки зору європейських підходів до вирішення цих проблем, враховуючи українські реалії та можливості, які змушують здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня аналізувати, розробляти пропозиції та надавати рекомендації відповідним державним установам.

Topic 1.State level

Філософсько-соціологічна «конфліктна парадигма». Поняття «конфліктна ситуація». Соціальне протиріччя як причина соціальних конфліктів. Специфіка, стадії, структура та динаміка соціального конфлікту. Функції соціального конфлікту. Театралізація та карнавалізація соціального конфлікту. Поняття «жертви» у конфлікті. Формування «образу ворога» у конфлікті. Техніки і технології управління соціальним конфліктом. Постконфліктний синдром. Державно-правові конфлікти. Етнотериторіальні конфлікти. Етнодемографічні конфлікти. Соціально-психологічні конфлікти. Глобальні конфлікти сучасності

Тема 1. Національний, глобальний та регіональний вимір безпеки.

Перша тема модулю буде присвячена розгляду політологічних аспектів національної безпеки в контексті сучасних міжнародних відносин. Особлива увага приділятиметься структурним та функціональним характеристикам та елементам національної безпеки як чинника державного та соціального розвитку. Також розглядатимуться питання міжнародного виміру національної безпеки.

Особлива увага у другій темі буде приділена поняттю інформаційної складової національної безпеки та глобальної безпеки загалом, процесам глобалізації та інтеграції поняття інформаційної безпеки у ХХІ столітті, формуванню та втіленню у життєдіяльність світової і національних спільнот теорії та практики інформаційного суспільства.

Особливості інформаційної складової зовнішньої політики кожної держави будуть визначатися через політику міжнародних акторів у системі міжнародних відносин. Процеси, що відбуваються в інформаційній сфері, революційним чином впливають на структурні зміни інших сфер функціонування людства та держав у цілому, а саме: політичної, економічної, соціокультурної, військової, екологічної тощо – і свідчать про перехід до глобального суспільства знань, сутність якого полягає у вагомості  інформаційної складової у міжнародній взаємодії. 

Тема 1. Ідея Європи на громадському рівні.

1. Ідея Європи та її емансипаторська спрямованість.

Здійснюється аналіз смислів ідеї Європи, які здатні виступати орієнтиром суспільного розвитку, – свобода, рівність, солідарність, самоцінність людини, демократія, верховенство права та інші. Досліджується специфіка адаптації смислового ядра ідеї Європи на макрорівні до традицій національних соціумів, які прагнуть досягти добробуту. Орієнтаційна функція ідеї Європи на мікрорівні полягає у визначенні особистісних рис європейця, який підпорядковує свою життєтворчість європейським цінностям, правилам і нормам поведінки. Ідея Європи та сучасна Європа – реалії та перспективи. Реалізація ідеї Європи в стратегіях сталого розвитку європейських країн.

Протягом вивчення змістового модуля «Цінності, культура, політика: Європа та за її межами» в межах теми «Цінності сучасної європейської політичної культури» учасники матимуть змогу познайомитись із провідними цінностями сучасної європейської політичної культури, проаналізують дії ЄС щодо побудови міжнаціонального діалогу та просування ідей рівності й толерантності. Особливий акцент буде зроблено на побудові міжкультурної комунікації та її впливі як чиннику формування міжкультурної толерантності європейців. Також протягом курсу будуть охарактеризовані основоположні принципи міжкультурної комунікації та основи психологічної готовності до міжетнічного спілкування.

Тема 1. Цивілізаційний розвиток в епоху глобалізації

В межах теми 1 до вивчення пропонуються питання становлення, розвитку та функціонування глобального суспільства, виділяються переваги та недоліки, основні фактори, принципи і механізми міждержавної взаємодії в умовах глобалізованого світу. Запропоновано оцінити роль транснаціональних корпорацій як потужних акторів міжнародних відносин, оцінити роль економічних процесів на розвиток як окремих держав, так і на загальний характер світового порядку денного.

Дотримуючись заявленого регламенту триєдиного підходу до всіх аналізованих в рамках проекту процесів і тем, переходом від світового і глобального рівня (international) до державного (state) вбачається доречним визначити питання збереження держав-націй в умовах глобалізації. Науковий дискурс на цю тему оперує поняттями «слабка держав» («weak state») та «втрачена/ невдала держава» («failed state»). До обговорення пропонуються питання вироблення державної стратегії сталого розвитку в умовах інтеграції, важливість та дієвість стратегії національної ідентичності, аналіз «добрих практик» («good practices») (наприклад, «економічне диво»).

Заглиблюючись в питання державної політики в умовах інтеграції, чималу увагу приділено явищу транзиту як спеціальної форми фрагментарної асиміляції в контексті асиміляції політик як спеціального механізму ре- / реконструкції національної ідентичності.